Від сьогодні закликаю вельмишановне панство підтримати мене ось у чому.Оскільки мій сайт лінгво-антропонімний, то якось недоречно було б тут широко використовувати оці досі незрозумілі для мене, консервативного, нікнейми. Сприймаю їх як бандитські прізвиська або якісь інопланетні погоняла з наукової (і ненаукової) фантастики. Почну з себе. Мене звуть Юрій Алмазов. Де живу, той, хто уважно читає, вже зрозумів. Алмас, Олмас - то й не зовсім ніки, а так мене навчали перед школою, щоб знав своє справжнє прізвище "на бомазі", бо до того я думав, що я Шило. Але у школі дізнався, що я, іще гірше, Алмазов. Та новина мене приголомшила, бо всі родичі мали нормальні "руські хвамилії", а один я, як якийсь байстрюк та інородець, був на -ов. Що таке "алмаз", дізнався вже потім, але це мене аж ніяк не потішило, а ще більше пригнобило. Друг-мадяр у армії, коли почув отаке моє ремствування, "мадяризував" мене до "Діамантеї". Отже, я прихильник звертання насамперед по імені. Але й тут маю проблему, бо батюшка (у Катеринівському кафедральному соборі Краснодара) хрестив мене Георгієм. Та знаю одного молодого батюшку Георгія, який у документах світських та в родинному колі Єгор. Так от, раз батюшці можна, то і я собі дозволяю і далі бути Юрієм.