Це мій пост на одному з українських сайтів
На одному з російських антропонімних форумів мені раз-позраз закидають, що я не фахівець з мовних питань, не вивчаю походження прізвищ та їхню історію в архівних джерелах тощо. Але це реакція опонентів на мої дорікання, що для того, щоб тлумачити українські прізвіща, треба щонайменше знати мову. Ну, й на те, що я "такий розумний знайшовся" ні де-небудь, а на Кубані. Отож, уже вкотре, добре придивився до документів 18-19 століть, і от що побачили мої очі. Аж до середини 19 століття, навіть до середини 1860-х рр. усіх жінок записано жіночими формами прізвищ: Галаганка, Подопригориха, Мисникова, Беланша (Биланша) й т.п. Звичайно, по різних реєстрах, списках найчастіше проходили чоловіки, а жіноцтво було записано так:"И его жена Горпина, дочери Татиана, Анна, родственница (мабуть, теща - Ю.Ш.) Домникия". І тільки коли це була вдова-го
...
Читати далі »
Переглядів: 545 |
Додав: Алмас |
Дата: 29.07.2013
|
|
|