Служило в одній "сухопутній" частині російського Чорноморського Флоту подружжя Біленків. А самі ж були родом з славного українського міста Запоріжжя. Свідоцтва про народження мали також українські радянські, тобто, де записано на українській та російській мовах. А такички в нас тобі було склалося, що по-россійськи наші прізвища дещо русифікували. От і було у хлопця по-українському записано "Біленко", а по-російському - "Беленко". От уже не беруся судити, добре воно чи погано. І таких прикладів ой-ой як багато: Олійник/Олейник і Олийнык, Бабич/ Бабич і Бабыч, Олексієнко/Алексеенко і Олексиенко і т.п. І про це всі добре знають і в Україні-ненці незалежній і в матушці Росії. Воно б, може, і нічого, але народився у Біленків синок. Документи йому оформили отуто, звичайно, тільки російською мовою. Але невдовзі вернулися Біленки на батьківщину. Пішли робити українські документи на хлопчика. Записують - "Бєлєнко". Батьки за голови:"Що ви робите? Тепер будуть у нас проблеми - наче вже наша дитина й не наша!" А їм під носа тичуть урядового документа:"Нате ось, читайте! Прізвища громадян інших держав треба передавати якомога точніше й фонетичніше. У вашого хлопця іноземні документи? - Іноземні. Так от, виходячи з написаного тут чорним по білому - він "Бєлєнко". А там, як знаєте - що хочете, те й робіть!"І, трохи помовчавши, додали:" Наостогидло по російському телебаченню слухать, що ми тільки й робимо, що перекладаємо російсікі прізвища!" Батьки заперечили:"Так прізвище ж українске!" Їм знов указали на інструкцію. А недавно в інтернеті прочитав про бідкання ще одного подружжя. У чоловіка записано (в українських документах) "Єременко", а у жінки - "Єрьоменко". "А воно не те , не друге неправильні, по-українськи має бути "Яременко",- резюмує дописувач. Цікаво, як воно у російських ЗАГСах? Якщо так саме, то прибулого з України запишуть "Мэдвэдев", "Стэпанов" тощо. Отже, знаючи наші традиції у записуванні антропонімів, давно вже треба українським та російським лінгвістам, урядовцям, громадськості добре все обмерекувати і опрацювати такі інструкціі та правила, щоб єдиним подряпом пера не забирали у батьків дитину, а чоловіка не розлучали з жінкою. І щоб не ходили добрі люди по численних конторах, і не сучили з їхніх кишеней грошву не знати за що.