Якось у журналі "Україна" на початку 1990-х років було вміщено статтю одного полтавського краєзнавця на прізвище Зінченко про свій родовід.Він переказав легенду про начебто їхню праматір Зіньку(Зінаїду),від якої й виникло прізвище.Далі можна було не читати.Бо якщо хтось береться за такі справи,то мусить знати бодай якусь дещицю.Ну,наприклад,що жіноче ім'я Зінаїда помалу стало входити "в моду" у нас лише в самому кінці 19 ст.,а масово - з 1930-го року.Отже,десь на Лубенщині чи Гадяччині у ті часи Зіньок було стільки,скільки й Анжел, Клавок,Свєток або Нінок - тобто,їх не було зовсім.А от чоловіче ім'я Зіновій по всій Україні - і серед православних, і серед уніатів - до останніх часів було поширене.У реєстрі Запорозького війська Зіньків (і кілька Зіновіїв) більше, ніж Микол.Саме від імені Зінько й походить прізвище Зінченко.Чому б тому дядькові хоч трохи було не помаракувати й не вигадати легенду про славного запорожця Зінька, який започаткував їхній так саме славетний рід? Ми ж сьогодні всі так хочемо бути якщо не дворянського, то бодай козацького роду. А де поділись нащадки тих,над ким свистіли панські канчуки,то біс його й знає!