Коли перебирав архів покійного професора В.А. Василенка, мого земляка, переді мною пройшла ціла валка тих "людей з народу", від кого протягом другої половини минулого століття було записано силу-силенну казок, пісень, приказок тощо. У всіх свої долі, проблеми, характери, але їх об'єднує не тільки світла пам'ять, любов до рідної народної творчості та гарні здатності до спілкування й оповідання, а, на жаль, і занедбаність та байдужість з боку тих, хто мав би піклуватися долями їхніми. Насамперед, йдеться про державу.Що ті вчені, що з них взяти - добре, що приїхали, знайшли ключик до людської душі та записали, а тим врятували від забуття безцінні скарби. І поїхали собі геть опрацьовувати польові записи. А от як на мій розсуд повинно бути далі. Якщо виявлено непересічного носія фольклорної та етнографічної інформації, потрібно було б поставити його на державний облік, а держава далі б турбувалася його життям-буттям. Особливо ж, коли ця держава є членом ООН та ЮНЕСКО. Бо вона зобов'язалася виконувати постанови та рекомендації цих міжнародних організацій. Чи, може, не так? Рік тому звернувся на один з провідних російських фольклорних сайтів з оцими думками. "Надсилай, - відповів адміністратор, - опублікую!" Коли перекинув йому оцю-во статтю, злякався та забубонів щось у тому роді, що нашй владі не до наших проблем, вони дивляться, як би десь побільше увірвати і нічого не дати. Я ж пояснюю відмову тим, що в статті трохи зачепив дещо некоректну поведінку нашої науки у фольклористиці, а особливо ж у ставленні до інформаторів та моїм мовно-етнічним статусом. І ще я переконаний в тому, що нашим вченим душе вигідно тримати нас, носіїв, "у чорному тілі" - і то з різних причин, бо то люди часто-густо амбіційні і більш важкохарактерні за нас. Але часи бабусь і дідусів у лаптях та косоворотках минули, а сучасні носії інформації "не ликом шиті". Та, на превеликий жаль, безупинно минають і часи казкарів та піснярів. Дуже прошу не змовчати на цю статтю-проект і взяти участь в обговоренні. Поки набирав це повідомлення, хтось заглянув на сайт, почитав у статтях про "Мишку косолапого", якого викинув разом зі статтею-проектом, і зник.