До останніх днів на Кубані часто й густо жителі сусідніх станиць та хуторів любили прозивати одне одного колективними "поганялами". Їх видумували з різних причин - або через якусь хибу або відмінність у мові, або за якісь звички, або за якісь кумедні випадки. Так, у Єлизаветинській жителів сусідньої станиці Мар'янської дражнили "мАр'янські сояшникИ", бо всі кубанці робили наголос "сОяшники" (тобто, соняшники). У моїй станиці Саратовській жителів Бакинської (Батинської) дражнили "батинськими конокрадами", бо до 1950-х рр. серед них було чималенько таких. Щоправда, від них страждали і свої. А жителів Мартанської дражнили:"ПасЄгала, пасЄгала кабИла пад скасагОр" (Пострибала, пострибала кобила під кручу") - за їхню лінєйську говірку. А ось що наводить сучасний український і кубанський мовознавець і фольклорист Володимир Пукіш у збірнику "Людський вік / Век человеческий / Man's age".
Переглядів: 426 |
Додав: Алмас |
Дата: 12.07.2013
|